Сім чудес України

Любі діти!

Пропоную переглянути відеоролик про чарівні та найвідоміші куточки нашої держави. Здійсніть незабутню подорож Україною і помилуйтеся її красою

Наші українські обереги


Вітаю вас, любі друзі!

Чи знаєте ви, які в Україні існують обереги? Пропоную переглянути навчальний відеоролик.

А тепер перегляньте відеоролик "Як створити ляльку-мотанку із ниток" і спробуйте створити схожу ляльку-оберіг для свого дому.


Весняний цикл свят українців: традиції та обряди


Прихід весни був святом для наших предків. Весну закликали, її прихід відзначали піснями та танцями. Та раділи кожному її прояву: прильоту птахів, цвітінню природи, теплу.

Починався весняний цикл 14 березня, на Явдохи (Євдокії) – це був день, коли прокидався бабак, риба розбивала хвостами лід, а ластівки повертались з вирію. Цього дня наші предки зустрічали весну: на світанку виходили на високий пагорб чи вилазили на дерева та закликали весну. Господар мав занести до хати талу воду, якою вмивався кожен член родини. Також цього дня жінки висівали в горщики розсаду, а молодь починала співати веснянки.
22 березня вшановували пам’ять 40 святих мучеників Севастійських. Господині випікали здобу з пісною начинкою: картопля, капуста, ягоди та спеціальне обрядове печиво у вигляді 40 пташечок (колись вважалось, що саме стільки видів птахів повертаються з вирію). Старші жінки цього дня ставили в храмі 40 свічок та били 40 поклонів. На 40 святих не можна було працювати, вважалось, що той, хто працюватиме, заробить 40 болячок. Незважаючи на те, що свято було провісником весни, після нього ще могло бути 40 приморозків і 40 «лопат снігу». Цього дня діти ходили від хати до хати з дерев’яними іграшками-ластівками, проставляли й закликали весну.
30 березня, Теплого Олекси, вважалось днем, коли зима вже сходить нанівець. Цього дня пасічники відкривали вулики та просили в Бога про медове літо. А ще на Олекси просинались від зимової сплячки дикі звірі. Існував і особливий ритуал на це свято: цього дня всі намагались знайти квітку рясту та потоптати її. Вважалось, хто так зробить, той проживе ще один рік, звідси й приказка «Дай, Боже, потоптати і того року діждати».
Вербний тиждень – це тиждень напередодні Страсного тижня (цього року 26 березня – 1 квітня). Основним обрядом цього свята було освячення вербових гілочок (оскільки пальми в наших широтах не ростуть), якими потім били домочадців зі словами: «Не я б’ю, верба б’є, за тиждень – Великдень!». Вважалось, що цей ритуал символізує очищення та здоров’я.
7 квітня, на Благовіщення, наші предки продовжували закликати весну. Зазвичай, кликати її виходили молоді дівчата та діти, а також цього дня дівчата після служби виводили перший весняний «кривий танець». Цього дня не можна були шити чи прясти, бо це принесе чвари в родину. Також на Благовіщення не можна було нічого позичати, щоб дім був повна чаша.
Великдень. До цього свята наші предки готувались увесь Страсний тиждень: прибирали двори після зими, білили хати, готували святкову здобу (паски), розмальовували писанки та виготовляли крашанки.
Після Великодня починались вулиці: веселі ігри молоді на природі, хороводи. Вулиця, зазвичай, збиралась в певному місця (наперед оговорювали де саме): на майдані посеред села, на лузі, біля левади тощо (все залежало від села). Тривали «вулиці» все літо до дня Семена (14 вересня). До початку польових робіт молодь збиралась щовечора, а от з їх початком – у неділю та на свята, коли працювати було гріх. Проходили гуляння весело: з музикою, танцями, піснями та веселими забавами й іграми. «Вулиця» була не лише можливістю відпочити від важкої праці, але й місцем, де вивчались традиції, звичаї народу та зароджувались стосунки.
Поминальний тиждень (Проводи) – тиждень по Великодню, коли вшановували пам’ять померлих родичів та упорядковували їх могили: сіяли квіти, висаджували дерева, прибирали на братських могилах та тих, за якими вже не було кому доглядати. У різних регіонах були свої поминальні дні, у які родина збиралась на кладовищі, поминала рідних та залишала для померлих «гостинці» (паски, крашанки, писанки).
6 травня вшановують покровителя хліборобів та скотарів святого Юрія (Георгія). За давніми віруваннями, цього дня весна сходить на землю: з’являються перші сходи ярових та озимини, зеленіють луги та починають квітнути сади. Роса, що спадає на Юрія, вважається цілющою: нею промивали хворі очі, дівчата вмивались, щоб зберегти красу, господині кропили нею курей-гусей, щоб плодились, а господарі виганяли на росу велику худобу, щоб очистити її від усього злого. Святкували Юр'їв день усією громадою: збирались на полях, гуляли, їли-пили, качались на посівах (щоб жито родило). А ще цього дня вперше чули спів солов’я та кування зозулі (на яке ворожили дівчата – питали в зозулі «Зозуленько, зозуленько, чи довго я буду в батька?» і якщо птах змовкне та полетить, то дівчина цього року заміж піде, а як закує – то стільки й років весілля чекати).

На Вознесіння (17 травня) наші предки виконували хліборобсько-магічні обряди. Наприклад, на Поліссі цього дня «заполювали льон», щоб гарно ріс, а на Чернігівщині та Сумщині пекли «христові онучки» (своєрідні млинці), з якими йшли на ниву (щоб жито добре росло) та на кладовище – поминати померлих.

22 травня вшановують весняного Миколу. Колись цього дня господарі виводили коней на першу пашу, священики служили молебні та кропили коней свяченою водою, а вершники їздили на конях полями (щоб нечиста сила коней не мучила). Також від цього дня починали стригти овець та сіяти гречиху: «До Миколи не сій гречки і не стрижи овечки!»

Здоров`я понад усе!


Мультляндія


Любі діти! Пригадайте свої улюблені мультфільми та виконайте завдання.

Творча майстерня до Великодня


Вітаю вас, любі друзі!

До Великоднього свята я пропоную вам розмалювати крашанки власноруч. В цьому вам допоможе відеоролик.

Божете навчитися створювати великоднє яйце в техніці "мозаїка". Бажаю вам успіху у створенні творчої роботи!

Великдень наближається...


19 квітня, православні християни святкують Великдень. Це світле свято в пам’ять про диво воскресіння Сина Божого відзначається християнами всього світу протягом багатьох століть. Для українців Великдень — основне річне свято.
«Великдень» чи «Пасха»?Найпоширеніша назва свята Воскресіння в Україні — Великдень. Це слово прийшло до нас з язичництва, і раніше пов’язувалося з пробудженням природи, з початком засівання. Слово «Великдень» — великий день — означає прихід весни, сонечка, всього найкращого, відродження природи. Великдень 2020: вихідні дні на свято — календар вихідних — новини ...Слово «Пасха» походить від назви старозаповітного свята песах (з івриту — «перехід»), що святкували юдеї в пам’ять про звільнення від єгипетського полону. Тож для ізраїльтян це свято символізує перехід від рабства до свободи.
Сучасне свято Великодня та пасхальні обряди, пов’язані з особою Ісуса Христа як свято Воскресіння Христового. Це — перехід від смерті до життя, звільнення нас від тягаря гріхів, це — перехід людини з рабства гріха, зла до свободи любові, добра.Великдень для Героїв": 15 квітня 107 пасок і писанок покладуть до ...Неможливо уявити український Великдень без писанок, неповторні орнаменти та розмаїття кольорів яких зачаровують око. На яйцях нотували всі символи: сонце, місяць, зірки, вогонь, воду, землю тощо. Звичайно, що в ті часи, коли люди тільки починали робити писанки, вони не були такими довершеними, як сьогодні: це були елементарні зображення предметів, явищ, узорів, а вже з роками розписування великодніх яєць стало мистецтвом.
Поруч із писанками неодмінним атрибутом Великодніх свят у наших предків були гаївки — народні пісні із закликанням весни. Їх виконували діти й незаміжні дівчата

З ініціативи ООН у всьому світі 20 березня відзначається День Землі.


Цю дату обрали не випадково, адже 20 березня день весняного рівнодення. Планета змінює свій біологічний ритм та переходить на новий виток розвитку. Мета свята — привернути увагу суспільства до нашого спільного дому — планети Земля, нагадати людям про необхідність дбайливого ставлення до природи і турботу один про одного. Це особливо актуально у непростий час глобальних кліматичних змін та екологічних катастроф, які переживає планета в останні роки. Бережімо Землю разом

!

23 квітня - Всесвітній день книги і авторського права

Книга - це незамінний носій інформації. Завдяки книгам ми не тільки отримуємо простий і зрозумілий доступ до ідей і знань, моральних і духовних цінностей, ми торкаємося до справжніх творчих досягнень та розумінню краси нашого людства. У світі багатого культурного різноманіття і саме книга є певним вікном у просторі та часі, що відкриває перед нами різні цивілізації і соціальні культури, історичні повороти і неминучий прогрес.
Пропонуємо Вам переглянути відомі у цілому світі пам'ятники, які присвячені книзі

Чорнобиль... Трагедія... Пам`ять...

26 квітня 1986 року. Чорною та гіркою увійшла ця дата в історію людства. На благодатній землі українського Полісся, майже в центрі Європи, за 110 км. від столиці України Києва, сталася аварія, яку обґрунтовано вважають найбільшою в світі техногенною і екологічною катастрофою.


26 квітня 1986 року сталася одна з найбільших техногенних катастроф в Україні...

Але ні, не тільки для України. Це була трагедія для всього людства.
Найбільшому радіоактивному забрудненню піддались області України, Білорусі, Росії і кілька країн Західної Європи.
Аварія на Чорнобильській АЕС, смертоносне полум'я зловісної пожежі висвітило кожного, хто там працював і жив, виділило перших із перших. Вони, ризикуючи своїм життям, кинулися до реактора, аби своїми грудьми відвернути трагедію.
Було собі в Україні місто Чорнобиль. Затишне, красиве. Та біля нього побудували атомну станцію. І не догледіли її.
Сталася аварія на атомній станції. Багато земель України стали брудні. На них не можна сіяти, пасти худобу. На заражених землях нікому тепер не можна жити. Ті землі треба лікувати. Чорнобиль — тепер велика рана України.
Чорнобиль походить від назви гіркого полину чорно-билки. Спочатку так іменувалося давнє поселення, потім — місто, а згодом — і атомна електростанція.
У важких умовах вдалося загасити пожежу, попередити її розповсюдження на інші енергоблоки... Суворий екзамен тримали не тільки пожежники, а й транспортники, будівельники, медики, спеціальні частини хімзахисту, вертольотчики, підрозділи охорони, міліції. Усі діяли героїчно, самовіддано.
Цього року минає вже 34 річниця з дня трагедії на Чорнобильській АЕС.

Творча майстерня


Любі діти!

Запрошую вас творчо попрацювати і зробити цікавий блокнот своїми руками. У цьому вам допоможе відео. Бажаю успіху!

Всім відома іграшка слайм або, як ще кажуть, “лизун”. Багато хто вміє робити таку іграшку вдома, використовуючи аптечну буру та клей ПВА. Можна використовувати прозорий канцелярський клей – тоді слайм виходить більш придатним для надання йому блиску. В прозорому слаймі дуже добре і виразно виглядають різноманітні блискітки.

Всім відома іграшка слайм або, як ще кажуть, “лизун”. Багато хто вміє робити таку іграшку вдома, використовуючи аптечну буру та клей ПВА. Можна використовувати прозорий канцелярський клей – тоді слайм виходить більш придатним для надання йому блиску. В прозорому слаймі дуже добре і виразно виглядають різноманітні блискітки.

А от як зробити магнітний слайм, знають не всі. У відео ми пропонуємо варіант із подрібненими скріпками. Важливо шматочки скріпок закруглити (як показано на відео) , щоб не поколоти пальці. Вага металевого наповнення слайму має бути рівною вазі магніта, яким ви будете притягувати слайм. Шматочки скріпок краще розташувати у слаймі купою, близько одне до одного.

Іграшка виходить цікава – друзі будуть здивовані і питатимуть секрет!

"Дізнайся про свою силу " (дітям про коронавірус)

чим зайнятися вдома на карантині ? - гра у класики

Зі святом 1 травня

Для юних фокусників

Блог учителя математики Ярової Віти Вікторівни: Математичні фокуси
Любі діти, чи любите ви фокуси?

Я пропоную вам здивувати своїх друзів, батьків, знайомих цікавим фокусом з копійкою. Перегляньте відеоролик, який допоможе вам стати фокусником. Бажаю вам успіху та гарного настрою!

Як зробити мак власноруч до Дня Пам`яті та Примирення - Паперовий мак своїми руками

8 та 9 травня в Україні, так само як у світі, відзначаються Дні пам’яті та примирення, присвячені пам’яті жертв Другої світової війни.
Ці дні присвячені пам’яті тих понад 80 мільйонів людей, чиє життя було обірвано насиллям світового масштабу, людям усіх рас і націй, чоловікам і жінкам, воїнам і мирному населенню, малим дітям і старим – усім загиблим і усім тим, хто вижив та пройшов через усі кола пекла Другої світової війни (1939-1945).
Сьогодні Україна разом з іншими державами та народами вшановує пам’ять усіх загиблих у роки Другої світової війни, усіх, хто витримав нелюдську ношу війни.
Пам’ятаємо, якою страшною трагедією для українців була Друга світова війна. Пам’ятаємо, що той, хто захищає свою землю, завжди перемагає. Ця пам’ять робить нас сильнішими. Вона – запорука нашої неминучої Перемоги сьогодні.
Символом пам'яті жертв війни в Україні є червоний мак, який символізує кров загиблих людей. Гаслом є "Ніколи знову!" Пропоную зробити мак з паперу власноруч. В цьому вам допоможе відеоролик.


Десятого травня будемо святкувати День матері. Через карантин запланований майстер-клас по виготовленню листівки для мами пропоную онлайн. Для цього потрібно папір,ножиці, клеєвий пістолет і натхнення...

До дня Європи в Україні

Щорічно, у третю суботу травня, в Україні святкується День Європи. Цього року - це 16 травня.
День Європи – це символ започаткування нової успішної моделі мирної співпраці між державами, що ґрунтується на спільних цінностях: свободи, демократії, поваги до прав людини, верховенства права, та враховує інтереси всіх учасників.
Відзначення Дня Європи в нашій державі – це підтвердження єдності України та Європи не тільки за географічною ознакою, а і за духом, історією, спільними цінностями, адже український народ є невід’ємною частиною європейської цивілізації.
Пропоную вам скласти пазл і дізнатися, яка держава тут зображена.

День вишиванки

Щороку, у третій четвер травня, Україна відзначає унікальне національне свято - День вишиванки. Це свято самобутнє і не прив'язане до жодного державного чи релігійного. Втім, мільйони українців дістають із шафи національне вбрання - вишиванки, і йдуть у ній на роботу, в університет чи до школи. Цього року День вишиванки припадає на 21 травня.
А чи задумувались ви хоч раз у житті - чому одягаєте вишиванку? Можливо тому, що це модно, чи так прийнято і одягають усі? Можливо - це оберіг? А які ваші думки?
Кiлькiсть переглядiв: 0